Житомирська область

Вже друга протягом цього тижня новина з Житомирщини і знов в ній йдеться про “Варшавську” трасу ♦ М-07 “Київ – Ковель – Ягодин”. До того ж, новина трохи незвична, бо стосується експлуатаційного обслуговування саме бетонної дороги.

Хто їздив “Варшавкою” далі межі Київської області, ті знають, що по Житомирщині траса зроблена у важкому бетоні. Бетонною вона будувалася ще у 1970-ті роки, але тоді технології бетонних доріг були примітивними і якість покритя вже на початку Незалежності України була жахливою. Реконструювати дорогу почали з 2006 року, але “вбивчий” для колес та підвіски автівок радянський бетон остаточно замінили на сучасний лише до “Євро-2012”.

Як будуються бетонні дороги, ви могли бачити у багатьох моїх оглядах минулих років з трас Н-14, Н-31, М-06 та М-14. Наприклад, ось робота бетоноукладчиків на дорозі Н-14 Кропивницький-Миколаїв. Відео набрало більше 700 тис. переглядів, тож якщо ви його ще не бачили, то вам буде цікаво. З 2011 року в технологіях бетонних доріг мало що змінилося. Лише вітчизняні компанії, що ними займаються в Україні, з кожним роком набували все більше досвіду та неухильно підвищували якість своєї роботи.

Існують певні місцевості, де побудувати бетонну, або, як їх більш коректно називають, – цементобетонну (на відміну від асфальтобетонних), дорогу якісно неможливо. Але, у більшості випадків, бетонні дороги набагато краще себе показали там, де йде потужний потік великовагового вантажного транспорту, ніж звичайні для нас асфальтобетоннні. Навіть, якщо останні побудовані з застосуванням сучасних технологій та матеріалів, таких, як ЩМА. Для легкового транспорту вони не дуже приємні, через специфічний шум та дрібну вібрацію, що обумовлені фактурою поверхні. Але, для вантажівок це саме те, що треба. Бетонки “не знають”, що таке колійність. Якщо вони побудовані з ретельним дотриманням усіх технологій, то вони набагато краще протистоять ямоутворенню.

Але, бетонні дороги потребують особливого догляду. Хоча й не такого частого, як асфальтобетонні. Якщо вони новозбудовані, то їх перший час треба обробляти спеціальними речовинами, які запобігають руйнуванню поверхні бетону від контакту з реагентами, що використувують дорожні служби проти снігу та ожеледиці. А потім періодично треба перевіряти стан їхніх деформаційних стиків.

Ті, хто разом зі мною слідкував за будівництвом бетонних доріг в Україні, ті знають, що стики на них роблять двох видів. Поздовжні та поперечні вузенькі потрібні для зняття внутрішніх напружень у плитах бетону. Щоб плити не розтріскувалися. Широкі поперечні – то термодеформаційні, що запобігають наповзанню плит одна на одну при термічному розширенні у спеку.

Найбільш часта причина, чому старі радянські бетонки були такими жахливими – це те, що їхні стики нічим не закривалися, і туди потрапляла вода, що вимивала основу з-під них. Взимку вона замерзала та підривала (витискала) окремі плити. Влітку те ж саме траплялося через те, що стики були забиті грунтом і плити, розширюючися, не мали, чим скомпенсувати це. Наслідок – більшість плит на стиках була вище, або нижче сусідніх.

В сучасних бетонних дорогах шви закриваються від потрапляння води та бруду кількома способами.  Це може бути спецальна бітумна або силіконова мастика. Також, вузьки стики можуть закриватися спеціальними гумовими шнурами, а широкі – просмоленими прядив’яними канатами. Всі ці пристосування забезпечують герметичність та еластичність протягом довгого часу. Але через певний час вони все ж  можуть руйнуватися. Цей момент треба вчасно вирахувати та вжити відповідних заходів.

Як повідомила нам Житомирська обласна САД, зараз працівники підрядної компанії, що обслуговують цю дорогу, розшивають шви, тобто, видаляють з них старий ущільнювач. Потім на дно вкладається спеціальний шнур. А зверху шов проливається до заповнення мастикою. Також, якщо у плитах виявляють тріщини, або вищірблини, то такі дрібні пошкодження ліквідовують спеціальними ремонтними сумішами. Ця робота виконується в межах експлуатаційного утримання доріг.

Кілька днів тому в нас також була новина, що на житомирській частині траси М-07 відновлюють дорожні знаки та вказівники, що були демонтовані у період наступу російських загарбницьких військ на Київщину.

Новину повідомила на своїй FB-сторінці Служба автомобільних доріг у Житомирській області:

Виконуємо роботи для збереження «бетонки»

Працюємо для забезпечення безпечного руху мережею державних доріг області.
☝️Особлива увага приділяється міжнародним шляхам. Ремонтуємо одну з найголовніших автомобільних доріг Житомирщини – М-07 Київ – Ковель – Ягодин, що з цементобетонним покриттям.
До утримання цементобетонних покриттів влітку входять роботи з ремонту поздовжніх та поперечних швів.
👷‍♂️Наразі підрядник приступив до розшивки температурних швів.
Технологія робіт полягає в очищенні швів від бруду і пилу, укладанні шнура на дно для запобігання просочення мастики у тріщину, заливки шва мастикою.
Такий вид ремонту застосовують для збереження експлуатаційних показників цементобетонного покриття та попередження руйнувань.
Деформаційні шви – важлива частина у влаштуванні бетонних доріг. Вони необхідні для перерозподілу навантажень і захисту дорожнього покриття від розтріскування і руйнування.
🛣️☝️Водії, будьте уважні у місцях проведення ремонтних робіт! Дотримуйтеся правил дорожнього руху та будьте обережні.
👉Автошлях М-07 є найкоротшим напрямком транспортного сполучення між Києвом і Варшавою. Дорога проходить Київською, Житомирською, Рівненською та Волинською областями.

Від Павло Авдокушин

Журналіст, інфраструктурний оглядач ♦ Член Національної спілки журналістів України ♦ Дипломований спеціаліст в галузі физичного матеріалознавства (дипломи бакалавра та спеціаліста НТУУ "КПІ" з відзнакою, 1998). ♦ Майстер спорту України з пауерліфтингу (ФПУ/IPF, 1994) ♦ Майстер спорту з пауерліфтингу (UPC, 2015)

Додати коментар

%d блогерам подобається це: