Про проект

Проект “Павло Авдокушин. Інфраструктурний оглядач” – мій авторський проект, присвячений ремонтам і будівництву різних соціально значущих інфраструктурних об’єктів на території України. Під соціально значущими я маю на увазі ті об’єкти, функціонування яких зачіпає інтереси і життя великої кількості людей. Головним чином, це дороги, мости, метро, ​​тунелі і подібні до них об’єкти транспортної інфраструктури країни. Оскільки я живу в Києві, то в моєму місті в тематику моїх оглядів потрапляють також реконструкції вулиць, парків і зон відпочинку, пам’ятників.

Основа проекту – мій YouTube-канал, на якому я практично щодня розміщую огляди різних будівництв. Спрямованість їх, в першу чергу, технічна. Багато уваги приділяється робочим процесам, технологіям та обладнанню, що застосовується на цих будівництвах, технічним особливостям і рішенням того чи іншого проекту. Центральне місце в моїх оглядах займають їх головні герої – робочі люди, будівельники, мостовики, дорожники, геодезисти, проектанти, зварювальники, кранівники, словом, всі ті, завдяки кому наша країна розбудовується, стає краще і красивіше. Крім того, огляди носять новинний характер, оскільки розповідають глядачам, що вже зроблено і що очікується найближчим часом на розглядаємому об’єкті.

Цілі і функції проекту

  • Мета проекту – відродження в Україні професійної технічної журналістики, оскільки всі ми багато років стикаємося з непрофесіоналізмом, некомпетентністю і заангажованістю представників сучасних ЗМІ. Багато з них не мають спеціалізації, але змушені висвітлювати питання, події і явища з різних не пов’язаних між собою областей, часто, мінімально розбираючись в темі своїх публікацій і репортажів.
  • Новинна функція – інформування широкого загалу глядачів про хід будівництв і ремонтів соціально значущих об’єктів інфраструктури.
  • Освітня функція – використовуючи свої інженерні знання і постійно набуваючи досвід, намагаюся показувати і пояснювати доступною мовою своїм глядачам суть того, що відбувається на будівельних майданчиках, розкривати нюанси технологічних процесів, знайомити з матеріалами, обладнанням.
  • Хронографіческая функція – по більшості оглянутих мною об’єктів я створюю цикли послідовних репортажів (наприклад, по реконструкції Шулявського шляхопроводу, з першого її дня, у мене опубліковано понад 130 репортажів, по будівництву Подільсько-Воскресенського – більше 120 і т.д.), в яких намагаюся фіксувати ключові моменти і події, а також зберігати для історії особистості людей, які створюють для нас ці об’єкти. Таким чином, сподіваюся, через роки зацікавлені глядачі зможуть побачити, що і як будувалося і ремонтувалося в Україні в наш час.
  • Мотиваційна функція – тональність моїх оглядів виключно позитивна і конструктивна. Намагаюся надихнути своєю роботою самих будівельників, а також показати широкому загалу своїх глядачів позитивні зміни в нашій країні. Також хочу повернути престиж робітничим професіям, який вони незаслужено втратили за роки незалежності України.

Об’єктивність, неупередженість і достовірність

У своїй діяльності я намагаюся відображати інформацію максимально об’єктивно і достовірно, з мінімальним привнесенням в неї своїх особистих переконань і суджень. Джерелами інформації для мене є особисті спостереження, власний досвід, а також офіційні та неофіційні повідомлення осіб і організацій, що так чи інакше мають відношення до оглядаємих мною об’єктів. Я припускаю, що будь-яка отримана мною і озвучена в оглядах інформація може бути неточною або суб’єктивною, і завжди намагаюся у подальшому виправити її, в разі виявлення неточностей.

Моя діяльність повністю незалежна, тобто я не працюю в інтересах будь-яких організацій або приватних осіб. Відповідно, немає і організацій або приватних осіб, які можуть впливати на те, як я оглядаю ті чи інші об’єкти. Однак, я охоче приймаю до розгляду ідеї для нових оглядів від всіх, хто зі мною ними готовий поділитися, залишаючи за собою право вибору, що саме мені оглядати.

Зрідка я можу висловлювати в оглядах близькі мені по духу ідеї, які вважаю корисними в контексті розглянутих мною тем. В цьому випадку я чітко позначаю, що дана думка є моїм приватним переконанням, яке не претендує на абсолютну істину.

Ким фінансується моя діяльність

Мій проект некомерційний, тобто не переслідує мети отримання прибутку або продажу і просування певних товарів, послуг і ідей в будь-чиїх інтересах. Відповідно, мене не фінансують жодні державні і недержавні, комерційні та некомерційні організації, політичні партії і приватні особи з метою просування з моєю допомогою вигідних їм ідей. Моя діяльність фінансується виключно моїми власними коштами, а також добровільними благодійними пожертвами (донатами) моїх глядачів, доходами від реклами Google/YouTube і разовими пожертвуваннями партнерів окремих роликів. Також мені можуть надавати нематеріальну допомогу в організації зйомок (транспорт та ін.). Подібна допомога розглядається мною, як вираз подяки за мою роботу без будь-яких зустрічних зобов’язань з мого боку в даний час або в майбутньому.

Вітається будь-яка підтримка проекту від усіх, хто бажає і маює можливість допомогти, за неодмінної умови: ані факт надання такої допомоги, ані її форма, ані розмір жодним чином не можуть впливати на зміст моїх оглядів.

Історія розвитку проекту

Днем народження проекту можна вважати 17 березня 2019 року, коли я зняв і виклав на своєму особистому каналі міні-огляд початку демонтажних робіт на щойно закритому на реконструкцію Шулявському шляхопроводі в Києві. На той час на каналі було близько 100 з невеликим підписників, у каналу не було певної тематики (я знімав час від часу все, що здавалося мені цікавим з навколишнього життя), а число переглядів, за рідкісними винятками, не перевищувало 100 для кожного ролика.

Перший огляд Шулявки викликав інтерес у користувачів YouTube, люди в коментарях стали просити мене продовжувати стежити за долею цього шляхопроводу. Не будучи будівельником за освітою, але маючи інженерну підготовку і великий досвід спілкування з будівельниками за своєю попередньою роботою, я став регулярно робити огляди змін на цьому будівництві. Оскільки це викликало зростання переглядів і підписок, я став цікавитися схожими будівництвами. Раніше я вже робив огляд Подільсько-Воскресенського мосту, який не викликав великого інтересу, але я вирішив продовжити цю тему більш професійно і це зацікавило моїх нових підписників. Третім об’єктом оглядів став “скляний” Пішохідно-велосипедний міст, що саме в той час споруджувався на Володимирській гірці.

Наступним потужним поштовхом до розвитку проекту стали чергові “шулявські” події – перевезення 600-тонного прогону старого шляхопроводу за допомогою дивовижної для України техніки – мультивіллерів MAMMOET. Я був першим, хто зняв цей процес з дрона і мої фото і відео миттєво “підхопили” і поширили провідні новинні електронні ЗМІ України. Після цього кількість передплатників каналу збільшилася понад тисячу, кількість переглядів огляду з процесом перевезення прогону досягло більше як 100 000. Тоді мною було прийняте рішення відмовитися від будь-якої іншої діяльності, якою я паралельно займався і повністю зосередитися на зйомках технічних оглядів.

У той час я вже отримав певну позитивну репутацію і популярність в інфраструктурно-будівельних колах як оглядача, що об’єктивно, і технічно грамотно висвітлює будівництва. Тому мені не становило жодних проблем домовлятися про проведення зйомкок на об’єктах, підрядникам яких не було чого приховувати від громадськості. Весь цей час я працював виключно в Києві, а кількість об’єктів, що я регулярно оглядав, сягла двадцяти. У той же час, в числі моїх підписників і постійних глядачів виявлялося все більше людей з інших регіонів України. У коментарях вони шкодували, що в їх областях і містах немає людей, здатних робити подібні огляди на місцевих об’єктах.

Таким чином, наступною знаковою подією в історії проекту став мій перший виїзд з оглядом на ремонт об’їзної дороги Броварів. У цей момент, як Оглядач, я вперше вийшов за межі столиці і з тих пір постійно розширюю географію своїх оглядів. На сьогодні на моєму каналі є огляди по багатьох об’єктах в різних областях України: Житомирській, Харківській, Полтавській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській, Сумській, Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській тощо.

У вересні 2020 року я одержав членство в найпрестижнішому українському професійному журналістському об’єднанні – Національній Спілці Журналістів Украни (НСЖУ). Таким чином, моя діяльність перейшла з аматорської в законний і офіційний статус журналістської.

Наприкінці грудня 2020 року кількість підписників мого каналу сягнула 41 000 осіб. Паралельно з каналом я веду інформаційну сторінку “Павло Авдокушин. Незалежний інфраструктурний оглядач” і групу “Міський оглядач: Київ + Україна” в соціальній мережі FaceBook, регулярно ділюся новинами за темами своїх оглядів в особистому FB-профілі, а також в своєму Instagram. Веду Telegram-канал.

Що далі?

В найближчому майбутньому планую розвивати той напрямок, який взято зараз. Будуть нові об’єкти, нові географічні регіони нашої країни. На перспективу розглядаю ідею створення повноцінного інформаційного агентства, в якому б уже штат журналістів-оглядачів міг займатися висвітленням інфраструктурних проектів одночасно по всій Україні. Вірю, що наша країна з кожним роком буде розбудовуватися все більше!


Павло Авдокушин